Чи бачили ви веселку після дощу? Вона з’являється раптово й дивує тим, що в ній одразу багато кольорів. Жоден не головний і жоден не зайвий. Саме такими – різнокольоровими й живими – є історії, які пише Тетяна Стус. Її книжки можна назвати смугастими, бо в них поруч живуть радість і хвилювання, сміх і трішки суму, сміливість і невпевненість. Вони нагадують, що життя не буває лише одного кольору – і це чудово.
Герої її історій дуже схожі на звичайних хлопчиків і дівчаток. Вони можуть боятися темряви або контрольної, мріяти про свято, сперечатися з друзями, інколи вважати себе найголовнішими, а потім раптом розуміти, що поруч є інші люди з власними почуттями. Вони вчаться просити вибачення, підтримувати, не здаватися. І кожен такий крок – це ніби нова кольорова смужка на їхній особистій веселці. Коли ти наважився сказати правду – з’являється яскрава смуга сміливості. Коли обійняв того, кому сумно, – додається тепла смуга доброти. Коли зрозумів свої почуття – виникає глибока й спокійна смуга розуміння.
Тетяна Стус дуже любить книжки й знає про них багато, бо не лише пише сама, а й допомагає іншим відкривати світ читання. Її історії легко читаються, але в них заховані важливі думки. Вони не сварять і не повчають, а ніби тихо розмовляють із тобою. Читаєш – і раптом впізнаєш себе: свої сумніви, свої радощі, свої маленькі перемоги. І розумієш, що бути різним – це нормально. Сумувати – нормально. Радіти – нормально. Помилятися й виправлятися – теж нормально.
Ця віртуальна виставка – мов велика книжкова веселка. У ній зібрані історії, що допомагають рости, мріяти й краще розуміти себе та інших. Вони показують, що кожна дитина має свої кольори – іноді яскраві, іноді тихі, але всі вони важливі. І коли всі ці смужки поєднуються разом, народжується щось дуже красиве – твоя власна історія.
Веселка з історій Тетяни Стус показує, шо не потрібно бути ідеальним. Можна бути різним. Можна змінюватися. Можна сумніватися і знову пробувати. Головне – не боятися своїх кольорів. Адже саме з них і складається твоя власна веселка.